2007: світові титули й успіх Мадонни Баранової
Катерина Соловей стала чемпіонкою світу. Світове золото здобув і Дмитро Мирошник, вихованець Юрія Радужана. Олександр Кисельов переміг на Кубку світу, а Тіарбей Арканія став чемпіоном Європи та бронзовим призером Кубка світу. Русудан Арканія та Євген Романенко здобули європейське срібло, Дмитро Сосунов, Валентин Агєєв та Сергій Білобров — бронзу.
На чемпіонаті України в Харкові Мадонна Баранова перемогла у трьох дисциплінах і виконала норматив майстра спорту. До Таеквон-До вона прийшла у тринадцять років у Таврійську, куди переїхала з Алушти у десять. Її наставником став Віктор Слюсар; уже через вісім місяців тренувань спортсменка здобула обласне золото.
У квітні Баранова виступила на чемпіонаті світу в Бледі у складі української команди з 14 спортсменів. Чотири перемоги в особистому спарингу до 51 кг привели її до фіналу й срібної медалі. Командні виступи принесли ще срібло у силовому розбиванні та бронзу у спеціальній техніці й спарингу. Баранова стала майстром спорту міжнародного класу, а Слюсар — заслуженим тренером України.
Владислав Кім здобув ветеранський світовий титул у Бірмінгемі. Змагання для різних вікових груп давали українським майстрам змогу продовжувати власну спортивну кар’єру поряд із підготовкою учнів.
2008: клубні перемоги й нові кваліфікації
Київська школа перемогла на Кубку країн Балтії. На чемпіонаті Європи Валентин Агєєв і Володимир Назін вибороли срібні нагороди, Сергій Білобров — бронзову. Ук Дара Чан отримав IV дан.
2009: оформлення «Спарти» та ветеранський титул
Київський клуб «Спарта» юридично оформився. Його наступні покоління представляли Геннадій Литовченко, Богдан Мельниченко, Тимур Сидоренко, Юлія Борисенко, Максим Фірсов та Денис Козлов.
До тренерської роботи долучилися Володимир Ісакович, Богдан Мельниченко, Максим Фірсов, Олег Свиридов, Кирило Немикін, Олександр Жарук, Павло Дубицький та Андрій Суровцов. Клуб ставав важливим осередком підготовки резерву національної збірної.
Владислав Кім здобув ветеранський європейський титул у Словенії.
2010: нове покоління сильних клубів
Київська «Спарта» перемогла на турнірі «Перша столиця».
Катерина Соловей продовжувала вигравати європейські титули до 2010 року. Поруч із нею та Олегом Солов’єм виросло покоління сильних вихованців: Василь Войтович — чемпіон світу, Андрій Пасічник — чемпіон Європи й переможець Кубка світу, Ігор Максименко — чемпіон Європи й переможець Кубка Європи, Дзвіна Токарєва та Тетяна Войтович — чемпіонки Європи.
2011: значний внесок клубів у збірну
На чемпіонаті Європи 22 із 74 українських спортсменів представляли київську «Спарту». Романна Гриньків і Вікторія Мойсеєнко стали абсолютними чемпіонками. Ветеранська кар’єра Владислава Кіма продовжилася на чемпіонаті Європи в Таллінні.
2012: покоління спортсменів стає поколінням наставників
Кількість вихованців «Спарти» у національній збірній зросла до 35. Микола Яковенко став абсолютним чемпіоном Європи серед юніорів. Владислав Кім виступав на чемпіонаті світу в Таллінні.
Андрій Нащинець і сестри Мойсеєнко
Андрій Нащинець пройшов шлях від спортсмена перших національних змагань до заслуженого тренера України, майстра спорту міжнародного класу та міжнародного інструктора. У 2012 році він мав VI дан. Його робота поєднувала технічну підготовку, дисципліну й індивідуальний підхід до спортсмена.
Одними з найяскравіших вихованок стали сестри Вікторія та Анна Мойсеєнко. До 2012 року Вікторія була чемпіонкою світу, дворазовою переможницею Кубка світу, абсолютною чемпіонкою та володаркою 13 європейських титулів. Анна стала призеркою світу, абсолютною чемпіонкою та десятиразовою чемпіонкою Європи, переможницею Кубка Європи. Ці результати виросли з багаторічної спільної роботи тренера й спортсменок та стали помітною частиною міжнародної історії української школи.
Жіноча школа: спортивні результати й навчання дітей
Анжела Макеєва прийшла до залу у сім років. Її наставницею стала старша сестра Вікторія, міжнародна тренерка, VI дан. За 11 років у збірній Анжела дванадцять разів перемагала на чемпіонатах України, стала абсолютною чемпіонкою Європи та призеркою світу. Уже у п’ятнадцять вона почала допомагати з дитячими заняттями: перша група налічувала 48 учнів.
Тетяна Тетеревятникова прийшла у Таеквон-До після занять плаванням, разом із подругою. До 23 років вона стала багаторазовою призеркою чемпіонатів Європи та світу, заслуженим майстром спорту України й сама почала навчати молодших спортсменів. Її покоління поєднало міжнародні виступи з підготовкою наступної зміни.
Мадонна Баранова з 18 років навчала дітей. Її вихованці Анастасія Семенова та Іван Слюсар продовжили роботу своєї наставниці європейськими нагородами.
Регіональні осередки та їхні люди
До 2012 року волинська школа підготувала близько 25 чорних поясів. Карина Кінах, I дан, здобула бронзу чемпіонату світу в Бірмінгемі зі спарингу та долучилася до керівництва обласною федерацією. Разом із батьком Олександром Кінахом вона організовувала Кубок Любарта. Вихованці школи Денис Карасюкевич і Роман Романський продовжили викладання за кордоном — в Аргентині та Італії.
Луганська школа виростила тренерів Сергія Матвієнка, Андрія Бочкова, Володимира Леонтьєва, Єгора Багдасаряна, В’ячеслава Калугіна та Юрія Тичинського. Її спортивну традицію продовжували Михайло Попов, Володимир Леонтьєв, В’ячеслав і Владислав Графшини, Віталій Голуб, Анна Ковальова, Володимир Юсеєв, Олег Бібіков та Сергій Ганжара.
Шевкет Ванієв на цей час мав три медалі чемпіонатів світу, чотири — чемпіонатів Європи та численні перемоги на чемпіонатах і Кубках України. Заслужений майстер спорту України поєднував власні виступи з організаційною роботою у кримському Таеквон-До. Ук Дара Чан очолював обласний напрямок на Київщині.
2013: щоденна робота клубів
Ігор Ачкасов почав вивчати Таеквон-До у 19 років, після досвіду дзюдо й карате. Навчання у військово-морському училищі, служба й повернення до рідної Феодосії сформували його шлях до створення клубу «Тайфун». У 2013 році міжнародний інструктор, IV дан, об’єднував у клубі близько 300 учнів, а секції працювали у різних частинах Великої Феодосії. Його освіта у сфері фізичної реабілітації доповнювала тренерську роботу з дітьми й дорослими.
Національні й міжнародні медалі виростали з цієї повсякденної праці. Наставники відкривали зали, возили учнів на семінари, готували команди та передавали відповідальність молодшим тренерам. Із таким досвідом українська спільнота входила в наступний період своєї історії.