2001: вибір наступного президента
Криза наступництва почалася ще за життя генерала Чой Хонг Хі. Він поєднував посаду президента з авторитетом засновника та технічного наставника. На початку 2000-х федерація мала визначити, як передати керівництво й зберегти єдність великої міжнародної мережі.
На конгресі в Ріміні 2001 року наступним президентом обрали Чой Джун Хва, сина засновника. Подальші суперечності щодо передачі повноважень привели до окремого конгресу 2002 року та формування його власної мережі ITF.
Чому майстри розійшлися
Суперечка охоплювала майбутнє керівництво, відносини з Північною Кореєю, переговори з WTF і спосіб управління ITF. Чой Джун Хва та інші учасники конфлікту по-різному оцінювали ці питання. Розбіжності між батьком і сином набули міжнародного значення, оскільки стосувалися подальшого напрямку роботи всієї федерації.
Учасники конфлікту спиралися на різні підстави наступництва. Прихильники Чой Джун Хва підтримували рішення про його обрання. Інша група орієнтувалася на останні побажання засновника. Європейські керівники й майстри наполягали на конституційній процедурі та рішенні міжнародного конгресу.
Червень 2002 року
Чой Хонг Хі помер у Пхеньяні 15 червня 2002 року. Після його смерті частина керівництва підтримала Чан Уна, члена Міжнародного олімпійського комітету від КНДР. 22 вересня 2002 року його обрали президентом віденської ITF; він очолював її до 2015 року.
Прихильники Чан Уна обґрунтовували свій вибір волею засновника. Його опоненти відстоювали обрання президента через конституційні органи федерації. Розбіжність щодо порядку ухвалення рішення стала центральною причиною подальшого організаційного поділу.
Протягом 2002–2003 років національні асоціації та інструктори визначали свою належність. Навколо різних керівних центрів складалися окремі комітети, календарі змагань і системи міжнародної роботи.
Варшава: формування нашої міжнародної гілки
13 червня 2003 року конгрес у Варшаві обрав президентом Тран Чьєу Куана. Він виступав за конституційний порядок виборів та колективну роботу керівних органів. Важливу опору цьому напрямку дала Всеєвропейська федерація Таеквон-До — AETF, її національні асоціації та досвідчені керівники.
Варшавський конгрес визначив подальший розвиток загальноєвропейської гілки ITF, до якої належить наша Федерація. Вона зберегла світовий масштаб, розвиваючи співпрацю національних і континентальних організацій. Мережі Чан Уна та Чой Джун Хва продовжили окрему діяльність.
Три основні гілки ITF
До середини 2000-х років діяли три головні лінії, пов’язані з Чой Джун Хва, Чан Уном і Тран Чьєу Куаном. Вони розвивали окремі міжнародні мережі, проводили власні чемпіонати та продовжували використовувати назву ITF. Суперечки щодо управління, назви й спадщини вже не мали спільного організаційного центру, який визнавали б усі сторони.
Для клубів та спортсменів поділ означав появу окремих міжнародних календарів, чемпіонатів і каналів атестації. В Україні він поставив перед майстрами завдання юридично оформити представництво у своїй міжнародній гілці. Так міжнародна історія безпосередньо вплинула на створення Всеукраїнського Союзу Таеквон-До у 2006 році.