Спочатку — вчителі й нові школи
До заснування ITF Таеквон-До вже мало учнів за межами Кореї. Показова поїздка до В'єтнаму й Тайваню 1959 року відкрила міжнародний етап його розвитку. За виступами йшло навчання: інструктори проводили заняття, готували місцевих помічників і допомагали відкривати школи.
У 1962 році Чой став послом Республіки Корея в Малайській Федерації. Сучасну Малайзію утворено 16 вересня 1963 року, під час його дипломатичної служби. Міжнародні контакти допомагали розвивати місцеві організації, а спільна робота з інструкторами Кім Бок Маном та У Дже Лімом — удосконалювати тулі. Докладніше цей період описано в біографії Чоя.

У 1965 році команда здійснила міжнародне турне, а англомовна книга «Taekwon-Do: The Korean Art of Self-Defence» дала новим учням навчальний матеріал. У різних країнах уже працювали люди, готові представляти Таеквон-До. Настав час об'єднати їх у федерацію.
Дев'ять асоціацій
22 березня 1966 року в Сеулі заснували International Taekwon-Do Federation (ITF). До її засновників увійшли асоціації Кореї, В'єтнаму, Малайзії, Сінгапуру, Західної Німеччини, США, Туреччини, Італії та Єгипту. Президентом став Чой Хонг Хі.
Дев'ять асоціацій заклали основу постійної міжнародної співпраці. Федерація надала національним осередкам спільне представництво й організаційну підтримку в питаннях навчання, атестацій і змагань.
Школи вчаться працювати разом
Спільна програма допомагала інструкторам у різних країнах навчати за зрозумілими одне одному принципами. Тулі Чанг Хон, корейські команди, посібники й технічні семінари пов'язували віддалені школи. Майстри уточнювали рухи й передавали зміни своїм учням.
Місцеві наставники набирали групи, пояснювали незнайомі терміни, проводили атестації і готували нових викладачів. Завдяки їхній щоденній праці короткі міжнародні візити переростали в багаторічну роботу клубів. Чой підтримував зв'язок із керівниками шкіл і продовжував навчальні поїздки.

Від спільної федерації до світових змагань
Національні асоціації поступово узгоджували правила атестацій, навчання і змагань. Чой поєднував посаду президента з роботою технічного наставника, а поряд розвивалися комітети й колективні органи управління.
У 1972 році після вимушеної еміграції Чоя штаб-квартиру ITF перенесли до Торонто. Уже в 1974 році Монреаль прийняв перший чемпіонат світу ITF. Спортсмени різних шкіл зустрілися на спільному майданчику, а судді оцінювали їхні виступи за узгодженими вимогами.
Світова першість стала наступним кроком після років показових виступів, семінарів і створення асоціацій. Федерація продовжувала працювати за межами Кореї, спираючись на майстрів, які розвивали школи у своїх країнах.