Січень–лютий: створення української федерації
У січні 1990 року було створено Всеукраїнську федерацію Таеквон-До ITF, яку очолив Ігор Пай. Того самого місяця загальносоюзна команда дебютувала на чемпіонаті Європи в Давосі. 18 лютого українські представники взяли участь в установчій конференції в Юрмалі, де формувалася всесоюзна федерація Таеквон-До.
Українська федерація зростала на основі вже наявних тренувальних груп. Досвід карате, боксу та інших єдиноборств допомагав першому поколінню спортсменів швидко опановувати нові вимоги. Спільні семінари й змагання поступово формували впізнавану українську школу.
У Харкові обласну федерацію очолив Володимир Дубцов; він керував нею до 1994 року. У Києві з поколінням Ігоря Чехова та Андрія Нащинця працював Граніт Лі.
16–20 квітня: великий турнір у Харкові
Перший всесоюзний турнір із Таеквон-До ITF відбувся в Харкові. До міста приїхали команди України, Латвії, Узбекистану, Казахстану, Естонії, Таджикистану, Киргизстану та інших осередків. Серед харківських учасників були Валерій Сокол, Сергій Харитоненко та Леонтій Пак — представники школи, що виросла з роботи Луїса Карвахала та його учнів.
Україна виступала вже і як учасник, і як організатор великої зустрічі різних шкіл. Проведення турніру вимагало підготовки суддів, спортивних майданчиків і правил взаємодії між командами.
Червень–серпень: міжнародне представництво
30 червня українські делегати долучилися до створення окремої всесоюзної структури ITF. 18–21 серпня загальносоюзна команда виступила на чемпіонаті світу в Монреалі. Під час світової першості всесоюзна федерація вступила до ITF. Для українських осередків, які тоді діяли в цій системі, це розширювало шлях до офіційних міжнародних змагань.
Національний сезон: перший чемпіонат у Сумах
Близько ста спортсменів зібралися в Сумах на першому республіканському чемпіонаті. Серед учасників були Валерій Сокол, Олег Петровський, Владислав Кім, Олександр Охарєв, Володимир Цуканов і брати Богуни. На змаганнях були присутні президент федерації Ігор Пай та Олександр Попов.
Власний чемпіонат об’єднав осередки в загальний спортивний простір. Для тренерів він став перевіркою методики, для спортсменів — досвідом боротьби з найсильнішими представниками інших регіонів.
Ташкент: змагання й нові чорні пояси
На другому всесоюзному турнірі Україну представляли, зокрема, харків’яни Олександр Попов, Володимир Радіонов, Юрій Загревський, Володимир Цуканов, Сергій Новіков та Станіслав Щербаков.
Перед стартом відбувся семінар корейського інструктора Кан Бьон Му. Володимир Радіонов і Юрій Загревський отримали I дан. Так поїздки на змагання одночасно ставали продовженням технічної освіти українських спортсменів.
До кінця року Україна мала власну федерацію, досвід проведення чемпіонату й великого турніру, спортсменів із міжнародними кваліфікаціями та нові тренерські зв’язки. На цій основі розгорнулася робота наступного сезону.